Іван Пулюй – перший український фізик світового рівня

Серед українських вчених, що сягнули вершин європейської і світової науки, одне з почесних місць належить Іванові Пулюєві. Своєю науковою і технічною діяльністю він заслужив широке міжнародне визнання.

Заможні міщани із Гримайлова на Тернопільщині Павло і Ксеня Пулюї — мали 36 га поля та 100 вуликів — мріяли, щоб їхній син Іван став священиком.

Іван Пулюй народився 2 лютого 1845, Гримайлів (тепер Гусятинського району Тернопільської області) в глибоко релігійній греко-католицькій родині. Шість років він майже щодня долав 10-кілометрову дорогу до гімназії в Тернополі. А потім пішки вирушив із рідного містечка до Відня, щоб вступити до університету. У кишені мав рекомендацію від місцевого пароха і 35 золотих від батьків. 1500 км дороги через Львів, Краків і Прагу подолав за місяць. Та, закінчивши з відзнакою богословський факультет Віденського університету, Іван Пулюй не захотів приймати сан, бо захопився фізикою. На їжу й одяг заробляв уроками. Після довгих умовлянь батьки в листі зреклися сина. Більше вони не бачилися.

В цій статті ми будемо вести  розмову про пулюївські промені більш відомі, як рентгенівські.

Пулюй 20 років досліджував невидимі Х-промені, відомі нині як рентгенівські. Із його експериментами був добре знайомий Вільгельм Рентген. У Страсбурзі вони обидва працювали в одній лабораторії.

    У 1881 року Пулюй Іван сконструював лампу, яка ґенерувала Х-промені, що просвічували предмети. З її допомогою він першим в світі зробив рентґенівський знімок руки хлопчика та всього скелета людини.
На міжнародній виставці в Парижі “лампа Пулюя” була удостоєна Срібної медалі. Але потім сталося так, що першість у відкритті рентґенівських променів та Нобелівська премія дістались німцеві Вільгельму Рентґену, котрий “виявив” їх через 14 років після Пулюя.

    12 листопада 1901 року Нобелівську премію за винайдення Х-променів було присуджено Рентгену. "Він (Іван Пулюй. — Gazeta.ua) прочитав звістку про Рентгенове відкриття, лежачи ще в ліжку, — згадував його син. — Підірвавшись із нього і схопившись руками за голову, він раз у раз скрикував: "Моя лямпа! Моя лямпа!". На лист Івана Пулюя, де він запитував колегу, чи користувався той подарованими йому "лампами Пулюя", Рентген не відповів. Згідно із заповітом, усі записи Рентгена, що стосувалися відкриття Х-променів, після його смерті було знищено.

    "Не можу Вас нічим утішити: що сталося — не змінити, — писав Пулюєві Альберт Ейнштейн, з яким багато років приятелював. — Хай залишається при Вас сатисфакція, що й Ви вклали свою частку в епохальне відкриття. Хіба цього мало? А коли на тверезий розум, то все має логіку. Хто стоїть за Вами, русинами (так тоді називали українців. — Gazeta.ua), — яка культура, які акції? Прикро Вам це слухати, та куди дінешся від своєї долі? А за Рентгеном — уся Європа".

Сім’я

У 1884 році Пулюй одружився з Катериною—Йосифою—Марією Стозітською, студенткою Віденського університету, молодшою від нього на 18 років. У них народилося 15 дітей. Вижило тільки шестеро: дочка Наталка стала дружиною відомого українського композитора Василя Барвінського; Ольга мешкала у Відні; Марія жила у Лінці (Австрія); Павло став доктором медицини; Юрій — доктором технічних наук; Олександр-Ганс (прийомний син) — інженером технічних наук. Він був великим патріотом України, ще юнаком став січовим стрільцем і до 1920 року брав участь у бойових діях у Галичині в Українській Галицькій армії.

Якось його учениця Катерина Стозітська, з дозволу батьків, пожертвувала своїм довгим аж до колін волоссям на експерименти із розжарювальними нитками для "ламп Пулюя".

Підтримка української культури

І. П. Пулюй відомий також своїм внеском у просуванні української культури. Ще у тернопільській гімназії він заснував молодіжний гурток «Громада» для вивчення і популяризації української історії та культури, а в студентські роки став організатором «Віденської Січі», що об'єднувала українську молодь австрійської столиці. Разом з Пантелеймоном Кулішем та Іваном Нечуй-Левицьким Іван Пулюй зробив перший переклад українською мовою Нового і Старого Завіту, виданих 1903 Британським біблійним товариством. Він активно підтримував відкриття українського університету у Львові і публікував статті, в підтримку української мови. Будучи професором, І. П. Пулюй організував стипендії для українських студентів в Австро-Угорщині. Був дійсним членом Наукового товариства імені Шевченка.

Пам'ять

• У Києві в Турецькому містечку є вулиця імені Івана Пулюя.
• Тернопільський національний технічний університет носить ім'я Івана Пулюя
• 25 січня 2010 випущена Національним банком України пам'ятна монета номіналом 5 гривень